Чи можна вивчити іноземну мову без домашніх завдань?

Ах, як багато мовних шкіл обіцяють і навіть гарантують результат навчання без домашніх завдань. Спокусливо. Просте рішення складної задачі. Простота завжди приваблює. Усім хочеться схуднути без фізичних вправ, заробляти багато грошей, багато не працюючи, вивчити мову без домашки. Ідея проста: нічого не роби — і все одно отримаєш результат. Але якщо все ж спробувати розібратися, чи працює це у випадку з вивченням англійської, — я спробую.

Для початку можна перестати використовувати словосполучення «домашнє завдання». Воно міцно закріпилося за тим, що нам часто задавали в школі та університеті: щось об’ємне, малокорисне й слабо пов’язане з реальними життєвими потребами. Давайте називати домашні завдання самостійною роботою. Є assisted work — робота в присутності та за допомогою викладача, а є independent work — індивідуальна самостійна робота.

Далі варто поставити собі запитання: навіщо працювати над мовою самостійно, якщо можна працювати в класі з викладачем? Уже всім відомо, що якщо ми хочемо навчитися будь-чого, у це потрібно занурюватися знову і знову. Часу, проведеного з викладачем, очевидно недостатньо. Особливо якщо потрібно вивчити мову в стислі терміни. Щоб добре водити автомобіль, недостатньо відвідувати теоретичні заняття та уроки з інструктором в автошколі. Потрібно багато їздити самостійно. Аналогічна ситуація й з іноземною мовою.

Однак тут варто згадати про важливу відмінність. Мовна практика (використання мови) і самостійна робота(вивчення мови) — це різні речі. Коли ми практикуємося, ми використовуємо те, що давно і більш-менш добре знаємо та вміємо. Ми читаємо статті, дивимося фільми і, хоча там трапляються незнайомі слова чи незрозумілі фрагменти, загалом ми практикуємо те, що вже вміємо робити. Натомість, виконуючи самостійну роботу, ми засвоюємо нові знання.

Мовна практика можлива без навчання мови. Якщо, скажімо, ви щодня спілкуєтеся англійською із замовниками, пишете їм листи, читаєте документацію, ви не вивчаєте новий мовний матеріал, а використовуєте те, що вже знаєте, і лише іноді — більш або менш усвідомлено — копіюєте те, що бачите в листах замовника (мова якого часом далека від досконалої).

Самостійна робота — це найважливіший компонент навчання. Без неї навчання не відбувається. Йдеться про виконання заданих вправ, а не про читання книжок, які ви самі обрали, чи перегляд фільмів, які ви самі вирішили подивитися. Формат самостійної роботи завжди задає викладач. І навіть алгоритм виконання завдань проговорюється в класі. Просто ця робота виконується вами самостійно.

Важливим фактором є також час занять і час виконання самостійної роботи. Якщо, наприклад, ви займаєтеся з викладачем у понеділок і середу, то самостійну роботу найкраще виконувати у вівторок і четвер. А п’ятницю варто присвятити мовній практиці, де ви вже самі обиратимете, як саме занурюватися в мову і в яку її частину.

Якщо після занять у класі не повертатися до мовного матеріалу, він буде забуватися і так і не перейде з короткочасної пам’яті в довготривалу. Час уроку обмежений, а засвоєння матеріалу потребує значно більше часу. Крім того, важливо дотримуватися принципу циклічності: повторювати раніше засвоєний матеріал через різні проміжки часу, щоб новий матеріал «накладався» на старий, забезпечуючи формування навички.

Прагнення людини отримати більше, вклавши менше, цілком зрозуміле. Лінь, економія ресурсів, бажання зайнятися чимось простішим. Але якщо ми розуміємо механізм формування мовної навички, то усвідомлюємо, що вона, як і будь-яка інша навичка, досягається через вправляння. А отже, без самостійної роботи не обійтися. Хотілося б, але ні. На жаль 🙂